одна причина насильства над дітьми

 













Ніяк не можу втриматися і не порівняти.

Навчання роботи з дітьми. Питання захисту прав дітей. Питання, що робити, коли волонтер дізнається про насильство над дитиною.

Міжнародні організації:

По-перше - конкретне розуміння що є насильством і як його ідентифікувати.

По-друге - чіткий план дій у випадку, якщо ти став свідком насильства (АБО дізнався про нього зі слів дитини, або ти маєш вагомі причини вважати що над дитиною вчинили насильство)

По-третє - заходи для попередження насильства. (так, іноді вони включають ще й до крайнощів складні правила для працівників дитячих установ, але вони скоріше захищають самих працівників)

У нас же чомусь якось так...

Поради про те, що треба діяти обережно, але як саме діяти - важко сказати.

Проговорення якихось чи то причин чи то передумов насильства (ніби це його виправдовує чи полегшує?) таких як: втомлені педагоги, агресивні неврівноважені діти, маленькі зарплати, важкі умови праці в державних установах, легендарна "система" яку не зламати, і т.д....

І обов'язково уточнення, що діти часто брешуть, вигадують, маніпулюють, і взагалі самі загрожують педагогічному персоналу.

За всіма вищеописаними "причинами" насильства стоїть насправді одна.

Чиясь впевненість в тому, що за цю дитину ніхто не заступиться, і тому, хто її поб'є, все одно нічого не буде.

Доведіть, що це не так.

А якщо ми, волонтери, педагоги, і всякі інші наче дорослі розумні люди, просто таки не знаємо, що нам в Україні робити з насильством над дітьми, то давайте це визнаємо, що ми не знаємо, і будемо шукати що з цим злом робити, а не будемо жувати виправдання і пояснення, чому воно відбувається.

вихідні для чаю з кетчупом і прогулянок по воді

-       Можна мені кетчупу?

-       До чаю кетчуп??

-       Дааа!

Якщо буде вільна квартира, можна мені взяти дітей з інтернату на вихідні? Тобто, якщо є хтось адекватніший, сім’я, мама і тато, то це найкраще, я ж не можу показати їм, що таке сім’я, це буде просто купа дівчат на квартирі. Купа дівчат і собака… Але, якщо можна, то було б чудово. Вдома – це зовсім не те, що в таборі. Вдома можна довго сидіти на кухні, пити чай і нікуди не спішити…

Пити чай діти хочуть з хлібом із кетчупом.

І хтось каже – добре шо хоч вихідні можна побути у сім'ї. побачити як то воно жити вдома.

Вони по рокам майже дорослі, але всередині ще дуже діти, маленькі і розгублені за межами інтернату. Їм страшно – набирати продукти в супермаркеті, зайти в ванну, поповнити рахунок в автоматі...

- Куди ви пішли, а ліфт не закрили?

Але задля справедливості варто додати, що дехто вміє готувати смажену картоплю і грінки.

Похвалити дівчат за смачну картоплю. Почути у відповідь – якби мене забрали назавжди, я б кожен раз готувала картоплю.

Зайти на пару хвилин до бабусі за собакою.

“А я познайомилась с Дашиной бабушкой! Вона класна. Взяла обняла мене. Давай завтра до неї ще підем. Вона мене знов обніме.”

-       Ми підемо на прогулянку по Дніпру?

-       Як Ісус по воді!

-       У кого є віра, той буде гуляти!

 

“А ти знаєш шо – сперечається з кимось із хлопців в офісі фонду одна з наших дівчат – у мене тут є двоє студентів, шо з нами ночують, так от вони тобі покажуть!”

Чого варта підлітку з інтернату можливість просто сказати – у мене тут є хтось, хто за мене заступиться… навіть якщо це не тато і не мама, а оті студенти.

“От риби - живуть всі разом і не гризуть одна одну. Не те шо люди...” (Таня в океанаріумі)

Неділя, 6:50

-       Доброго ранку!

-       Доброго ранку, дівчата. А чого ви встали так рано? Ще можна спати.

-       Це Наташа мене розбудила

-       Навіщо?

-       Каже - ліжко застеляти!

На ярмарці після служіння в церкві:

-       Розкажи, що ти купив

-       А нічого

-       Зовсім нічого?

-       От двивсь, зараз покажу що…

Кличе дівчинку, робить дорослий дорослий вигляд і віддає їй свої ярмаркові “гроші”, щоб вона купила щось собі.

-       А ти що купила?

-       Оце – показує пакет повітряних кульок – у нас буде день іменинника скоро.

Ярмарка, це така гра. Можна сказати, що вона для того, щоб трохи навчити дітей використовувати гроші, але насправді в цьому є щось більше. Бо тут замість легендарного “споживацького мислення” є бажання ділитися – бо є стосунки і вже є досвід радості від дарування подарунків іншим. Якось дітям, які не мають нічого, вдається ділитися всім що є. Гостинність серця.

Дорослим в церкві даю закладки “молюся за дітей в інтернатах” і “молюся за випускників інтернатів”. Закладки “молюся за волонтерів” закінчилися – їх розібрали самі діти.

- Ми би краще тут лишилися ніж їхати ото назад в школу

- А ти знаєш, в Києві людям теж треба ходити в школу…

- Та ну, шо ви мені розказуєте!

коротко про засоби боротьби з тарганами :)

арт-терапійка:

- а давай розмалюємо твоїх тарганів.... ти глянь які гарненькі!!!

гештальт-терапійка:

- побудьте своїм тарганом. як вас звати? що ви відчуваєте? чого потребуєте? 

майндфулнес:

- дозвольте своїм тарганам бути і доброзичливо приймайте їхню присутність тут і тепер.

психоаналітичний:

- що наснилося вашому таргану, коли вам було три роки?

піскова терапійка:

- просто закопаємо їх у пісок. поглибше, ага.

тілесно-орієнтована терапійка:

- сядьте зручно, поставте ноги на підлогу і дихайте. де саме по вас повзають таргани?

когнітивно-поведінкова: 

- отже, у вас проблема з тарганами. давайте розробимо план як їх позбутися і втілимо його в життя! пункт перший - візьмемо капці...

господарський відділ: 

- головне, щоб плям не було!!!

це просто має тут бути...

... як метафора життя)

"ми малювали кита недавно, і він вирішив, що фонтан на його голові означає, що він взривається. розплакався. я йому пояснила, що киту треба фонтан, щоб обливатись коли жарко. він запитав, що буде коли вода закінчиться... я сказала, що вода в океані не закінчиться. а він ще разів 5 спитав, що буде, якщо вода в океані скінчиться.. я сказала, що якщо скінчиться, я доллю ще. і він заспокоївся! з посмішкю домалював.

а знаєш, що буде, якщо вода в океані благодаті закінчиться? Бог доллє ще!!!"

making excuses

Відмовилася від участі у проекті наставництва, практично в останній момент, коли нам мали б вже назначити дітей.

Бо нечесно. Це моє виправдання – нечесно братися за наставництво дитини, коли не збираєшся бути поруч довше ніж три місяці.

Сумніви були, від початку. Правда ж навіть за короткий час можна щось змінити, щось посіяти хороше? Згадати табори і своїх вчителів-місіонерів. Координатори програми пожартували, що я ще може заміж у Львові вийду... В останній момент, здається мене переконав директор інтернату. Тобто він мене особисто не переконував, але справив враження людини дуже адекватної, мудрої і справді небайдужої до цих дітей. І нагадав про те, як важлива для дітей постійність. Життєво необхідна.

Ми зайшли до нього в кабінет і я зависла читати цитати на стіні над його столом. З “Маленького принца”. Вся стіна... А тоді він був дуже радий нас бачити і говорив – не про педагогіку, не про свій досвід, не про те, як у них все чудово чи як все погано, no nonsense  - він говорив про дітей, по суті, прості реальні речі - про їх життя, про їхній біль, про потреби і підводні каміння наставництва. Про те що “головне – не залишати дитину саму, що би вона не наробила”... Показав нам інтернат. Здається він всіх сто з чимось дітей кличе по імені. Як він то робить?

Дивне відчуття, ніби кинула ту дитину вже, навіть не познайомившись. Добре, що то лише моє відчуття, бо мені пережити своє розчарування (вкотре) що не можна допомогти всім - незрівнянно легше, ніж дитині пережити (вкотре?!!) що її кинули, використали три місяці у благодійному проекті і кинули.

Приручений Лис, він правда був вдячний, що знайшов друга, він не шкодував, що плакав.

Але ж я приручила більше лисенят, ніж можу кликати по імені :(

Такі собі виправдання.

story keeper

у будь-якій незрозумілій ситуації - роби чайок і пиши.
(ну, або малюй... ні, краще писатиму, бо як почну малювати, то затягне надовго)

пиши про незрозуміле, може воно стане хоч трохи зрозумілішим.
пиши про зрозуміле, щоб точно дійшло.
пиши про хороше, щоб дякувати і ділитися.
пиши про сумне, щоб потім бачити, як Бог повертає зло на добро.
пиши історії, щоб вони не загубилися.
пиши дипломну

ну добре, іноді малюй теж.

і не забудь зробити чайок.
з лимончиком.