Пити каву і нікому не робити боляче

Поки дехто ламав голову над тим, як мотивувати підлітків, і молиться, щоб в Станичку приїхав хтось молодий-адекватний-харизматичний і бажано чоловічого роду, щоб бути їм наставником і прикладом... вони прийшли, ще й на півгодини раніше, бо інші діти сказали, що тут дають цукерки.

- Холодно?

- Дааа!!! Давайте пити чай!!!

- Хто буде чай?

- Всі!

- А каву?

- Є КАВА???

Вони достатньо дорослі для кави. Вони тут достатньо дорослі, щоб працювати як дорослі, все літо, і не могти поїхати в жоден табір. А от взимку зайнятися немає чим, зате у волонтерському центрі виявляється ще й кава є...

Разом з кавою, цукерками та іншими веселощами, ми піднімаємо різні, складні навіть питання. На цей раз, наприклад, зависаємо над списком різних цінностей. “Ніколи не почуватися одиноким”, “Бути найрозумнішим”, “Бути президетном країни”... варіантів багато, треба вибрати щось одне. Останній пункт – “Припинити усі війни на землі”. Дуже доречно, хоча програму до цього заняття писали досить давно і не в Україні. Ми з Ірою усвідомлюємо і дивуємося з того, скільки трапляється в “повсякденних” ресурсах до дитячого і молодіжного служіння нагадувань (чи не занадто актуальних тут і зараз?) про війну, військових, політиків, ворогів, полонених... і просимо у Бога мудрості, щоб це було інструментом до спасіння і зцілення, а не перешкодою.

То якби ви могли вибрати щось одне, за що ви готові були б віддати усе? 

- Мені треба подумати – каже один хлопчина. – А треба тільки обов’язково з цього списку, чи можна щось своє? Можна? Тоді треба подумати...

Це дійсно важко. Всі вибирають різне. Хтось вибирає те, що має зараз – сім’ю, здоров’я, друзів. Цінують. “Жити вічно” ніхто не хоче.

- Придумав! Щоб нікому ніколи не робити боляче!

Допивають каву. Здається якби я заварила кави в десятилітровий термос, вони би і його випили весь. Це так по-дорослому, пити каву. Чи може по-станичному. Бо я теж починаю її тут пити літрами. Цукор несподівано закінчився, дістаю жменю пакетиків “укрзалізничного” цукру з наших нескінченних поїздів. Хтось дивиться розгублено на цей незрозумілий цукор – як його відкривати?

Мені цікаво, хто з них їздив на нічних поїздах, цікаво, хто наступного літа зможе хоча б на тиждень поїхати в табір... тим часом мене питають, коли наступна зустріч підліткового клубу і невдоволено перепитують, чому аж через тиждень.

Аба

"Hi, Jesus! 
Are You still on the cross, or are You feeling better? 
If You're feeling better, would You come play with me?" 
(Jason Upton - Into the Sky)

… В горах, там було багато дуже різних людей, здається я чула польську і французьку, ну і купу німецької, звісно. Люблю прислухатися до них, а тоді ловити погляд і посміхатися. Бо коли ці люди, хтозна звідки, посміхаються у відповідь, і не відводять очей, мені хочеться дружити, вчити мови, бавитися, і не ховатися. І ще мені завжди хотілося сказати "aciu" замість "danke". Коли ми йшли на гору, я почула, як якийсь маленький хлопчик кричав “Аба!”. Він кликав свого тата, кожен раз, як йому було щось цікаво і не переставав кричати “Ааабааа!” доки тато підходив і дивився. Щось у цьому видалося мені таким лагідно-дитячим і тяжко-святим одночасно, не знаю такого слова, щоб це пояснити. Може тому що Ісус теж казав на свого Тата “Аба”? Я спробувала пояснити це брату і він теж звернув увагу на того хлопчика, спостерігав за ним, а тоді побіг вгору, на пагорб, доганяючи батька, і теж прокричав “Аба!” Тато спитав “Що?” Брат засміявся “Звідки ти знаєш, що я сказав?” обняв тата, і пішов поруч з ним, повторюючи “АБА” знову і знову, як маленька дитина, смакуючи як воно звучить. “Буду називати тебе АБА, добре?” “Добре”. І це мені теж здалося лагідно-дитячим і тяжко-святим одночасно. Тато зазвичай не любить, коли він поводиться як маленький, але цього разу нічого не сказав. Мені теж захотілося бігти на пагорб і кричати “Аба” на всі гори, правда чомусь було незручно так зробити.

Не знаю, для чого я тобі пишу про Австрію саме це.

Ти часом не знаєш слова, яке б означало одночасно лагідно-дитяче і тяжко-святе?

Знаю, ти не любиш усякі “няшні” картинки з Ісусом, але побачила цю і дуже хотілося тобі відправити

Здається, я знаю слово, яке означало б оте святе і лагідне. Це Ісус.

(Літо 2011)