плавання туди-не-знаю-куди

- Обережно, там пливе якась...

- Давайте якось назвем наш катамаран?

- ...Древесина!

- Да, древесина - отлично!

- Ми перші пливем! - радіє Анічка. Обертається і тихенько додає - і прошу зауважити, з нами не пливе жодного мужика!

Насправді наш катамаран ходить зигзагами по всій річці, бо сил нам не бракує, але ми ніяк не можемо домовитися, хто і коли гребе. 

- Дядя Саша сказав, що там будуть пороги...

- Ти знаєш, що таке пороги?

- Це такі штучки, коли тебе колбасить.

Сплав – це час не тільки плавати. Хоча плавати весело, і пороги, і лабіринти у високому очереті, і просто ловити ногами квіточки з води…

- Так красиво, просто жесть!
(Макс, широко усміхаючись)

Це також час дізнаватися нове. Один про одного, про себе, про світ.

Як приготувати їсти, як розвертати катамаран, як на воді не вбити телефон і один одного, як зреагувати, коли ти намочив шорти, а з тебе сміються, і кажуть, що ти впісявся?

Хтось вчиться сміятися з себе.

Хтось вчиться жарутвати обережніше.

Хтось вперше ставить палатку.

- Хлопці!!! Це не наша палатка!!! Тут вушні палички!

Сплав - це коли все смачне, навіть комари, які впали в чай, і спати раптом хочеться навіть найактивнішим, просто хтось сидіти біля вогню любить більше, ніж спати.

- А ще можуть уві сні руки дригатися, наче ти гребеш...

- Рефлекси

- Ага...

- Не гребіть мені вночі. Якщо розбудите тьотю Машу, будуть вам рефлекси!

Це час спостерігати і дивуватися. Пташкам, жабам, павукам... один одному, розмовам, які вночі заходять за несподівані повороти, як катамаран в очеретяних лабіринтах, іноді заплутуються, але рано чи пізно виходять на якийсь берег.

Це плавання туди - не-знаю-куди, час наважуватися і випробовувати. Свої сили і цікавість - іноді плисти вперед, як розвідник, а коли треба, чекати підкріплення. Тестувати рятівні жилети.
- Дивіться!!! – хлопці у захваті вибігають з води, розвертається і бігом залітають назад. -  Цей жилєт реально мене держить!!!

А ще, це багато часу і простору для уяви та гри. Можна, наприклад, виламати собі меча і трощити дракона з кропиви. І заодно придумати свою мову.

- Кучу-пуку. Тьотя Маша, знаєте що таке кучу-пуку? Це значить - я не можу знайти свої тапочки!

- Макс, ти лівша, чи правша?

- Я лівша!

- Да?? І що робить тебе лівшею?

- Я можу тільки лівою ногою бити!